Огляд діяльності ДФФД за 1992–1995 роки

Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД) створено у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України за №153 від 25.03.92 р. і діє на основі "Положення про ДФФД", затвердженого Державним комітетом України з питань науки і технологій 30.03.92р. постановою №10а. Головне завдання ДФФД - доповнити традиційну систему підтримки науки, коли основним об'єктом фінансування була її інфраструктура, системою цільового виділення ресурсів на основі грантів.
Особливо сьогодні є актуальним сприяти найбільш активним та кваліфікованим вченим, колективам, дати їм можливість продовжити роботу в фундаментальній науці. Тим більше, що зараз має місце екстремальна ситуація у фінансуванні наукових розробок, коли витрати на них скорочуються в першу чергу, а індексуються - в останню.
Гранти на проведення фундаментальних досліджень виділяються виключно на конкурсній основі, незалежно від вченого ступеня, звання, посади науковця, а також від відомчої належності організації. До сьогоднішнього дня кошти у Фонд надходять лише з державного бюджету, хоча у Положенні про ДФФД передбачені й інші джерела фінансування.
Система грантів є порівняно новою для України, тоді як у світі - це добре відпрацьований спосіб фінансування наукових досліджень і розробок. Підтримуючи на конкретних засадах ініціативні наукові проекти, ДФФД впродовж трьох років виділяв кошти на 2700 проектів, у яких брали і беруть участь біля 10 тисяч науковців з усіх регіонів України.
Основний зміст роботи Фонду - проведення конкурсного відбору фундаментальних дослідницьких проектів на основі незалежної експертизи, визначення наукових пріоритетів та об'ємів фінансування у рамках виділених коштів на всі наукові напрямки, розподіл коштів на проекти, перевірка і контроль виконання проектів, а також створення баз даних авторів, проектів та експертів.
Оголошення про умови конкурсів друкувались в урядовій пресі та розповсюджувались через мережу регіональних центрів. Організацію та фінансове забезпечення робочих груп, груп супроводу здійснює відділ фундаментальних досліджень управління координації наукових досліджень ДКНТ України. Кожен науковий проект, поданий на конкурс, рецензується двома незалежними експертами за спеціальною схемою, що дозволяє у значній мірі формалізувати процедуру оцінки, досягти більшої об'єктивності та використати комп'ютерну обробку великої кількості даних експертування. Результати експертних оцінок розглядаються на засіданнях робочої групи; Радою Фонду виробляються рекомендації стосовно принципів розподілу фінансування на проекти. Запротокольовані рекомендації подаються до управління координації наукових досліджень (відділ фундаментальних досліджень), затверджуються ДКНТ України. Підсумки конкурсу доводяться до організацій-виконавців і до кожного керівника проекту.
Загалом має місце шестирівнева експертиза поданих заявок. Повна процедура відбору включає в себе:
1. Початкову перевірку відповідності програмного продукту на дискеті, що містить запит на проект і подається на реєстрацію до наукового напрямку, всім вимогам затвердженої форми;
2. Аналіз піднапрямками робочої групи проектів на предмет їх фундаментальності;
3. Анонімна експертиза двох експертів з подальшим комп'ютерним розрахунком рейтингу роботи;
4. Визначення робочою групою підсумкового рейтингу всіх робіт напрямку та рівня "планки" для виділення коштів;
5. Розгляд та затвердження результатів конкурсу Радою Фонду;
6. Заслуховування підсумків на колегії ДКНТ із затвердженням переліку проектів та їx фінансування.
Під час першого конкурсу (1992р.) з 4500 поданих наукових проектів було відібрано для фінансування 1215 проектів, які отримали високі експертні оцінки, з 288 організацій. Другий конкурс, який визначив роботи, що виконувалися з другої половини 1993р. до кінця 1994р., був тематичний (20 тем); з поданих біля 1Пріоритети другого конкурсу визначались робочими групами наукових напрямків і затверджувались Радою Фонду. Ось їх тематика за напрямками: Науковий напрямок Тема 1.Математика, Нелінійні моделі математики і механіки (стосовно соціальних інформатика та процесів) механіка 2. Фізика та 1. Самоорганізація у фізичних системах астрономія 2. Фізика низькорозмірних систем 3. Електронні процеси у різних середовищах як джерело генерації електромагнітних коливань 4. Дослідження нестаціонарних процесів у зірках, Галактиках і тілах Сонячної системи засобами оптичної та радіоастрономії з високою просторовою, часовою і спектральною роздільною здатністю3.Хімія 1. Нові реакції і методи синтезу органічних та елементорганічних сполук 2. Композиційні полімерні системи з комплексом особливих властивостей З.Міжфазові явища у хімічних системах 4. Нові хімічні процеси в низькотемпературній плазмі 4. Наукові основи 1.Наукові основи синтезу і дослідження аморфних, нано- і перспективних дрібнокристалічних структур металів і тугоплавких сполук з технологій високими механічними властивостями 2. Наукові основи і технологія утилізації відходів гірничорудного і металургійного виробництва 3. Наукові основи створення нових біосумісних полімерів для медичних застосувань 5. Біологія Регуляторні механізми клітини 6. Науки про Землю 1.Розробка наукових основ взаємодій і техногенних факторів та та Всесвіт і впливу їх на природу проблеми 2. Теплові потоки та перенесення речовин з різних рівнів кори навколишнього та мантії Землі середовища 7.Фундаментальні 1. Фундаментальні проблеми державотворення відповідно до аспекти різних стадій розвитку суспільства гуманітарних наук 2. Від тоталітарного до громадянського суспільства: методологія аналізу зміни соціальної структури 8. Фундаментальні Обґрунтування стратегії ресурсозбереження і використання соціальноекономічні власних сировинних та природних ресурсів у співвідношенні з проблеми промисловим розвитком та зовнішньоекономічними зв'язками країн з різним технологічним рівнем 9. Прогнозування 1.Теоретичні засади формування, збереження і використання розвитку науки та інтелектуального потенціалу в умовах економічної та науково- освіти технічної взаємодії з країнами вищого рівня розвитку 2. Науково-технічні аспекти причин кризи у країнах колишнього CPCP і роль науки і освіти в її подоланні; проблеми поєднання завдань науки і освіти Тематика третього конкурсу практично охоплювала всі напрямки фундаментальних досліджень в Україні, а в результаті експертизи серед 3700 поданих проектів були надані гранти 1201 проектам. Підсумковий розподіл фінансування за науковими напрямками, відомствами та регіонами поданий у додатку. У експертуванні всіх проектів взяли участь біля 2000 експертів з різних міст України. Вся тематична палітра проектів з дев'яти наукових напрямків свідчить про принциповість позиції нашої держави - не знижувати активність в області фундаментальних досліджень всіх інституцій, підтримати найважливіші роботи з тачки зору пріоритетів і потреб України. У 1993 р. Фонд видав українською та англійською мовою збірник анотацій всіх проектів першого конкурсу, що отримали гранти, і це дало можливість широкій науковій громадськості у нас та за рубежем отримати уявлення про фундаментальні дослідження в Україні. Зараз завершена підготовка і видання наступного анотаційного збірника (3-го конкурсу). Весь тираж збірників передається виконавцям проектів, зацікавленим організаціям, відомствам в Україні та за її межами. Дані стосовно тенденцій науково-технічного розвитку України допоможуть оцінити стан та перспективи підключення нашого значного і висококваліфікованого дослідницького потенціалу до налагодження взаємовигідного співробітництва. Має місце дворічний цикл у виконанні проектів ДФФД.Після завершення робіт у робочих групах Фонду проаналізовані подані звіти, визначені найважливіші результати і зроблені рекомендації стосовно подальшого розвитку досліджень та їх фінансової підтримки. Практикується і відкритий (конференційний) захист результатів виконання проектів. За експертними оцінками частина звітів була відхилена. Основні причини цього: відсутність значних результатів, друкованих публікацій, а також запізнення з подачею звіту. Підсумки виконання профінансованих проектів дозволили найвагоміші результати запропонувати як до науково-технічних програм, так і для можливого впровадження у різних галузях. Спрямовуючи свою діяльність на підтримку фундаментальних і пошукових робіт у природничих, технічних і гуманітарних галузях, ДФФД виділяв також кошти для сприяння участі проектантів та їх робіт в міжнародних конференціях, виставках, обмінах вченими. Окрім того, незначні кошти адресувались переможцям Всеукраїнських виставок науково-технічної творчості учнівської молоді. Після трьох років діяльності ДФФД визріла необхідність поновити, розширити склад експертів за рахунок нових представників різних регіонів України (а в майбутньому й інших держав), удосконалюючи розроблені Фондом комп'ютерні експертні програми та мережу регіональних центрів. Це повинно забезпечити найбільш кваліфіковану та об'єктивну експертизу заявок з усіх регіонів України. Сьогодні ж можна констатувати, що не дивлячись на дещо відмінний підхід в експертних оцінках наукових проектів, які подавались до ДФФД і до Міжнародного наукового фонду (Фонду Сороса), у більшості випадків їх підсумкові оцінки співпадають. Нижче подані короткі аналітичні звіти про виконання робіт у кожному науковому напрямку, а в додатках можна отримати інформацію стосовно розподілу коштів за напрямками, відомствами, регіонами у 1992-95 pp. Розподіл грантів по регіонах України показує, що він охоплює 20 областей і республіку Крим; це приблизно відповідає розподілу кількості поданих конкурсних проектів. Фонд намагається стимулювати розвиток фундаментальних досліджень у периферійних організаціях. Сьогодні кошти ДФФД надаються виконавцям 1395 наукових проектів з 302 організацій. З цих проектів 67% виконуються вченими Національної академії наук України, біля 20% - вченими вищих учбових закладів. Гранти отримують і окремі вчені на контрактних засадах. Кошти між науковими напрямками розподіляються пропорційно кількості поданих запитів. Відношення кількості грантів до числа поданих запитів для всіх напрямків різне: в останньому конкурсі воно складало від 0,25 до 0,40; при цьому і розміри грантів теж відрізняються. Впродовж трьох конкурсів ДФФД це відношення близьке до 1:4. Згідно з проектом розподілу бюджетних коштів на науку у 1995 році при обсязі коштів ДФФД 239,1 млрд. крб. середній розмір гранта складатиме 160 млн. крб. Серед організацій-виконавців проектів Фонду найбільшу кількість грантів у 1995 році отримують: 1. Національний університет ім. Т.Шевченка - 73 проекти (з фінансуванням у 1995 р. 9,24 млрд. крб.); 2. Інститут проблем матеріалознавства HAH України - 55 проектів (8,8 млрд. крб.); 3. Київський політехнічний інститут - 53 проекти (7,05 млрд. крб.); інститут фізики HAH України - 48 проектів (6,9 млрд. крб.); Інститут мікробіології та вірусології HAH України - 48 проектів (6,8 млрд. крб.); 4. Інститут фізики напівпровідників HAH України - 46 проектів (6,5 млрд. крб.); 5. Фізико-технічний інститут низьких температур HAH України - 46 проектів (7,5 млрд. крб.). Серед регіонів України найбільшу підтримку з ДФФД отримують наукові центри м. Києва (69,6%), Харкова (12,4%) і Львова (6,0%).