25 травня 2017р. відбувся черговий семінар на тему: «Ґрунтові ресурси України: оцінка, прогноз та управління»

РЕЗОЛЮЦІЯ

наукового семінару «Ґрунтові ресурси України: оцінка, прогноз та управління»

(Київ, 25 травня 2017 р.)

Науковий семінар «Ґрунтові ресурси України: оцінка, прогноз та управління», який відбувся 25 травня 2017 р. у Державному фонді фундаментальних досліджень України, засвідчив виняткову важливість ощадливого та збалансованого використання ґрунтових ресурсів нашої країни для зростання її економічного потенціалу, підтримання оптимального стану довкілля та забезпечення життєвих потреб наступних поколінь. Створення цілісної науково-обґрунтованої системи управління ґрунтовими ресурсами України – найбільш реальний шлях виконання цих завдань. Це потребує відповідного інформаційного, законодавчого, нормативного, організаційного техніко-технологічного забезпечення, гармонізації національних і міжнародних підходів та посиленої освітянської та наукової діяльності. У цьому зв’язку учасники семінару наголошують на необхідності таких першочергових заходів:

1. З метою забезпечення органів державного управління, суб’єктів господарювання та громадськості об’єктивною, постійно поновлюваною інформацією про стан ґрунтів, їх ресурсні можливості, структуру ґрунтового покриву та її зміни у часі, необхідно активно впроваджувати сучасний інструментарій інформаційного забезпечення: безконтактні методи досліджень, ґрунтові бази даних, педотрансферні моделі, цифрове картографування, імітаційне моделювання, гармонізацію з відповідною європейською базою даних. Відповідним органам державного управління нагально необхідно затвердити вдосконалену Концепцію розвитку моніторингу земель в Україні та Методику моніторингу ґрунтів й забезпечити її практичну реалізацію.

2. Відповідним урядовим структурам та широким колам наукової громадськості потрібно надати всебічну підтримку проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» – загальнодержавного нормативно-правого акту рамкового типу, якій містить всі необхідні положення і норми, що регулюють правові взаємовідносини в сфері охорони ґрунтів, для щонайшвидшого введення вказаного Закону в дію.

3. Законодавчою основою для системної та взаємоузгодженої роботи з охорони та раціонального, ощадливого використання ґрунтових ресурсів має бути Національна програма охорони ґрунтів України, проект якої розроблено згідно з постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 30.10.2013 р. та постановою загальних зборів НААН «Концептуальні засади Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку НААН» від 18.12.2013р.

4. У контексті реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні відповідно до Національної програми охорони ґрунтів України необхідно розробити Регіональні програми охорони ґрунтів і відтворення їх родючості. Це дозволить системно врегулювати роботи з призупинення процесів деградації ґрунтового покриву та відтворення родючості ґрунтів для збереження ґрунтових ресурсів країни.

5. Для забезпечення дотримання виконання вимог чинного законодавства щодо охорони ґрунтових ресурсів потрібно удосконалити нормативно-правову базу у цій галузі, чітко визначивши  критерії та показники деградації ґрунтів, та налагодити державний і громадський контроль за дотриманням встановлених норм і нормативів. Край необхідно переглянути та оновити гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин у ґрунті та порядок оцінки небезпеки техногенного забруднення земель, розробити Правила та нормативи (технічний регламент) екологічно безпечного землекористування (у т.ч. зрошення, осушення, застосування агрохімікатів і пестицидів, балансу поживних речовин та органічної речовини тощо), затвердити нормативи витрат на відтворення родючості ґрунтів, нормативи та порядок відшкодувань за погіршення якості (родючості) ґрунтів.

6. У зв’язку з євроінтеграцією України слід у найкоротші терміни завершити гармонізацію вітчизняної та європейської нормативної бази у сфері якості ґрунтів, активно долучатися до міжнародних ініціатив в галузі ґрунтознавства, як, наприклад, Глобальне ґрунтове партнерство, ініціатива «4 per 1000», європейський союз наук про Землю тощо.

7. Зважаючи на фундаментальну роль ґрунтознавства як системної науки та з метою забезпечення потреб фундаментальної науки та виробництва у висококваліфікованих фахівцях ґрунтознавцях та агрохіміках необхідне розширення обсягів викладання ґрунтознавства у вищій та його основ у середній школах, а спеціальність «Ґрунтознавство» необхідно включити до чинного Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в Україні, крім галузі знань «Аграрні науки та продовольство» в галузі знань «Природничі науки» та «Біологія».

               За підсумками обговорення на семінарі результатів досліджень за вказаною пріоритетною тематикою рекомендовано і надалі у рамках конкурсних досліджень ДФФД підтримувати наукові проекти, об´єктом яких є ґрунти та їх збалансоване використання.

Go to top