РЕЗОЛЮЦІЯ

наукового семінару «Ґрунтові ресурси України: оцінка, прогноз та управління»

(Київ, 25 травня 2017 р.)

Науковий семінар «Ґрунтові ресурси України: оцінка, прогноз та управління», який відбувся 25 травня 2017 р. у Державному фонді фундаментальних досліджень України, засвідчив виняткову важливість ощадливого та збалансованого використання ґрунтових ресурсів нашої країни для зростання її економічного потенціалу, підтримання оптимального стану довкілля та забезпечення життєвих потреб наступних поколінь. Створення цілісної науково-обґрунтованої системи управління ґрунтовими ресурсами України – найбільш реальний шлях виконання цих завдань. Це потребує відповідного інформаційного, законодавчого, нормативного, організаційного техніко-технологічного забезпечення, гармонізації національних і міжнародних підходів та посиленої освітянської та наукової діяльності. У цьому зв’язку учасники семінару наголошують на необхідності таких першочергових заходів:

1. З метою забезпечення органів державного управління, суб’єктів господарювання та громадськості об’єктивною, постійно поновлюваною інформацією про стан ґрунтів, їх ресурсні можливості, структуру ґрунтового покриву та її зміни у часі, необхідно активно впроваджувати сучасний інструментарій інформаційного забезпечення: безконтактні методи досліджень, ґрунтові бази даних, педотрансферні моделі, цифрове картографування, імітаційне моделювання, гармонізацію з відповідною європейською базою даних. Відповідним органам державного управління нагально необхідно затвердити вдосконалену Концепцію розвитку моніторингу земель в Україні та Методику моніторингу ґрунтів й забезпечити її практичну реалізацію.

2. Відповідним урядовим структурам та широким колам наукової громадськості потрібно надати всебічну підтримку проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» – загальнодержавного нормативно-правого акту рамкового типу, якій містить всі необхідні положення і норми, що регулюють правові взаємовідносини в сфері охорони ґрунтів, для щонайшвидшого введення вказаного Закону в дію.

3. Законодавчою основою для системної та взаємоузгодженої роботи з охорони та раціонального, ощадливого використання ґрунтових ресурсів має бути Національна програма охорони ґрунтів України, проект якої розроблено згідно з постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 30.10.2013 р. та постановою загальних зборів НААН «Концептуальні засади Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку НААН» від 18.12.2013р.

4. У контексті реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні відповідно до Національної програми охорони ґрунтів України необхідно розробити Регіональні програми охорони ґрунтів і відтворення їх родючості. Це дозволить системно врегулювати роботи з призупинення процесів деградації ґрунтового покриву та відтворення родючості ґрунтів для збереження ґрунтових ресурсів країни.

5. Для забезпечення дотримання виконання вимог чинного законодавства щодо охорони ґрунтових ресурсів потрібно удосконалити нормативно-правову базу у цій галузі, чітко визначивши  критерії та показники деградації ґрунтів, та налагодити державний і громадський контроль за дотриманням встановлених норм і нормативів. Край необхідно переглянути та оновити гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин у ґрунті та порядок оцінки небезпеки техногенного забруднення земель, розробити Правила та нормативи (технічний регламент) екологічно безпечного землекористування (у т.ч. зрошення, осушення, застосування агрохімікатів і пестицидів, балансу поживних речовин та органічної речовини тощо), затвердити нормативи витрат на відтворення родючості ґрунтів, нормативи та порядок відшкодувань за погіршення якості (родючості) ґрунтів.

6. У зв’язку з євроінтеграцією України слід у найкоротші терміни завершити гармонізацію вітчизняної та європейської нормативної бази у сфері якості ґрунтів, активно долучатися до міжнародних ініціатив в галузі ґрунтознавства, як, наприклад, Глобальне ґрунтове партнерство, ініціатива «4 per 1000», європейський союз наук про Землю тощо.

7. Зважаючи на фундаментальну роль ґрунтознавства як системної науки та з метою забезпечення потреб фундаментальної науки та виробництва у висококваліфікованих фахівцях ґрунтознавцях та агрохіміках необхідне розширення обсягів викладання ґрунтознавства у вищій та його основ у середній школах, а спеціальність «Ґрунтознавство» необхідно включити до чинного Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в Україні, крім галузі знань «Аграрні науки та продовольство» в галузі знань «Природничі науки» та «Біологія».

               За підсумками обговорення на семінарі результатів досліджень за вказаною пріоритетною тематикою рекомендовано і надалі у рамках конкурсних досліджень ДФФД підтримувати наукові проекти, об´єктом яких є ґрунти та їх збалансоване використання.

  17 травня 2017 року відбулася офіційна зустріч Директора Державного фонду фундаментальних досліджень Бориса Вікторовича Гриньова і виконавчого директора Фонду розвитку науки при Президентові Республіки Азербайджан Ельчіна Бабаєва.
    Під час зустрічі було обговорено підходи до організації грантової підтримки в країнах, конкурси, що проводять організації, та можливості подальшої співпраці.
     В рамках зустрічі було підписано Меморандум про порозуміння між Державним фондом фундаментальних досліджень та Фондом розвитку науки при Президентові Республіки Азербайджан, що передбачає продовження діалогу щодо організації співпраці між Фондами та укладення угоди, що дозволить провести спільний конкурс за визначеними пріоритетами.

01

03

    

18 травня 2017 року відбулася друга Міжнародна науково-практична конференція Державного фонду фундаментальних досліджень «Science-Society-Personality-2017».

Доповідачами цього річного заходу виступили керівники та представники фондуючих організацій інших країн:

Сергій Васильович Гапоненко - академік Національної академії наук Білорусі, доктор фізико-математичних наук, професор, Голова наукової Ради та директор Білоруського республіканського фонду фундаментальних досліджень

Ельчин Бабаєв - виконавчий директор Фонду розвитку науки при Президентові Республіки Азербайджан

Мечтільд Кехлер - Німецький фонд досліджень, Департамент міжнародного співробітництва, Німеччина

Максим Тітов - професор, Комісаріат атомної та альтернативних видів енергій, Радник представників Ради ЦЕРН в Україні, Франція

Ігор Серотіла – керівник департаменту науково-технічної політики Академії наук Молдови

Також в рамках роботи конференції відбувся фінал конкурсу науково-технічних розробок молодих вчених «Science-Society-Personality».

Фіналісти конкурсу представили доповіді щодо своїх розробок і журі, у складі гостей заходу, визначило переможця. Цього року диплом переможця отримала Оксана Рибачук (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України) за роботу на тему: «Розробка інноваційного нейроінженерного методу відновного лікування наслідків травми спинного мозку», що передбачає розробку новітніх методів лікування травм спинного мозку і переможниця представила перші позитивні результати роботи над проектом.

Цього ж дня відбулися урочистості з нагоди 25-річчя Державного фонду фундаментальних досліджень. В заході взяли участь члени Ради Фонду різних періодів, представники Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, представники наукових установ та вищих навчальних закладів, грантоотримувачі ДФФД.

Під час заходу було відзначено нагородами вчених, що стали неодноразовими переможцями різних конкурсів ДФФД і зробили значний внесок в розвиток науки в Україні. 

Нагороди отримали:

Чебанов Валентин Анатолійович - НТК "Институт монокристаллов"

Колотілов Сергій Володимирович - Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України

Халавка Юрій Богданович - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Мигаль Валерій Павлович - Національний аерокосмічний університет ім. М.Є Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Верменич Ярослава Володимирівна - Інститут історії НАН України

Крючин Андрій Андрійович - Інститут проблем реєстрації інформації НАН України.

 

 DSCN2470

 

DSCN2468

DSCN2485

DSCN2496

DSCN2499

DSCN2527

DSCN2540

DSCN2551

DSCN2563

DSCN2575

DSCN2616

DSCN2649

DSCN2655

DSCN2663

DSCN2676

DSCN2682

DSCN2686

DSCN2702

DSCN2712

DSCN2731

DSCN2732

DSCN2739

DSCN2740

DSCN2741

DSCN2742

DSCN2746

DSCN2759

DSCN2765

DSCN2769

 

DSCN2773

DSCN2787

DSCN2795

DSCN2809

DSCN2823

DSCN2836

DSCN2847

DSCN2865

DSCN2872

DSCN2875

Мрія науковців та освітян -  Україна асоційований член Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН).

Останній випуск часопису “CERN COURIER” починається з заголовка, що Україна стала асоційованим членом ЦЕРН. 

 Також про це шла мова на черговому засіданні Ради ЦЕРН, яке відбулося 15-16 грудня 2016 року, в якому Україна вперше брала участь та була представлена директором Державного фонду фундаментальних досліджень Гриньовим Б.В.*

Борис Вікторович взяв участь в обговоренні звітів щодо діяльності ЦЕРН, провів робочі зустрічі та переговори з керівництвом, зокрема з Генеральним директором Фабіолою Джанотті, обговорив перспективи співпраці України з урахуванням статусу асоційованого членства та узгодив позицію щодо подальшої співпраці в рамках керівних органів ЦЕРН.

Також було розглянуто питання розширення залучення українських вчених до експериментів в ЦЕРН, що сприятиме надходженню додаткових інвестицій в Україну та можливість виробництва українською промисловістю продукції для поставок в ЦЕРН.

Було обговорено можливість розширення освітніх програм та курсів для  українських  вчителів та викладачів  в ЦЕРН.

В звіті Генерального директора мова про те, що 2016 рік був дуже важливимдля Великого андронного колайдеру (ВАК). Оскільки значно зросла світимість енергії зіткнення пучків, а також збільшилася швидкість отримання нових результатів та їх обробки. Це сприяє отриманню принципово нових фізічних результатів, до яких вже активно долучаються українські вчені.

Констатувалося, що ЦЕРН це не тільки ВАК, але й ряд інших великих та невеликих експериментів, які пов'язані з прискорювальною технікою, фізикою плазми, астрофізикою, фізикою нейтрино, протонними та антипротонними пучками. Це дуже важливо для залучення шести науково-дослідних інститутів Національної академії наук України.

Генеральний директор оголосив нові ініціативи, пов'язані зі студентськими програмами. В 2017 році планується запросити на 2 тижні 24 студента з 5 країн, які пройдуть спеціальне навчання у вигляді лекційних курсів. Планується спростити умови для візитів та роботи молоді в ЦЕРН.

2017 рік має стати роком нових звершень для української науково-освітянської спільноти.

JkPL8 croper ru 

* - Професор Гриньов — відомий в ЦЕРН український науковець. Його співпраця з цією організацією почалася ще з 1994 року. За ці роки було зроблено багато конструктивних кроків, які і призвели до цього визнання країни. 

 Презентация Microsoft Office PowerPoint.pptx [Автосохраненный]

Сторінка 1 із 2
Go to top